Сьогодні важкий день для нашої родини. День пам’яті мого батька – Бориса Яковича Фельдмана. Батька! Так називали його не лише ми з сестрою, а й кожен у нашому великому Концерні. Категоричний та щирий, сильний та добрий. А ще великий мрійник, який був готовий втілювати в життя найзухваліші проєкти. Який ніколи не здавався, не опускав руки й завжди вірив у себе, у друзів та колег. Це один із його головних уроків для мене. Недарма кажуть, що батько — значить більше ста вчителів.
Тиждень тому у мене відбулася зустріч із підприємцями Торговельного центру Барабашово. Відбулася незважаючи на ворожі обстріли, підлі та нещадні, коли мішенню стають об’єкти мирної інфраструктури та мирні громадяни. За всієї тяжкості військової ситуації, при величезній кількості критично гострих питань, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності Торговельного центру та виживання малого та середнього бізнесу сьогодні, підприємці ділилися своїм баченням щодо того, яким має бути Барабашово завтра. Багато цікавих ідей та нестандартних підходів. А, головне, є віра в те, що вони будуть втілені у життя. І так не лише на Барабашово. У нашому місті дуже багато людей із напрочуд цікавими та оригінальними ідеями щодо відродження Харкова.
Час не зупинився, ми вистоємо та обов’язково переможемо. І сьогодні давайте думати та ділитися ідеями нових архітектурних та будівельних рішень для рідного міста. Масштаб не є важливим – від облаштування свого двору до великих об’єктів соціальної інфраструктури. Автори найцікавіших та сміливіших проектів отримають премію імені Бориса Фельдмана, яку заснував Концерн АВЕК та наш благодійний фонд.
Ми обов’язково відродимо наш Харків. Заради наших дітей та онуків. І заради пам’яті наших батьків, які віддали роки свого життя та праці рідному місту.