Протидія російській агресії справді об’єднала народ України. Але, на жаль, не всіх. У той час як і на передовій, і в тилу, серед волонтерів, пліч-о-пліч борються представники безлічі національностей. Коли спільне лихо згуртувало всіх незалежно від раси, віри та походження, а проявів ксенофобії та, зокрема, антисемітизму, стало на порядок менше, деякі «діячі» все ж таки видають абсолютну маячню. Чи війна і стрес так вплинули на мізки, чи з ними і без того були проблеми, чи це робота на ворога, не знаю.
Екс-депутат Київської міськради Михайло Ковальчук, вигнаний звідти за скандальні заяви про війну та мобілізацію, тепер взявся за звинувачення у всіх можливих гріхах євреїв. Не ставитиму теги та не цитуватиму цю гидоту, там звичайний зразок печерного антисемітизму. До того примітивного, що перш ніж притягувати цього «діяча» до відповідальності за 161-ю статтею Кримінального кодексу (і я офіційно вимагаю цього від правоохоронних органів, прошу вважати це депутатським зверненням), слід провести психолого-психіатричний огляд. Тому що це справді схоже на клініку.
Хтось скаже, що зараз, можливо, не варто звертати увагу на таке, є багато серйозніших проблем. Я впевнений, що варто завжди. Більше того, не реагувати сьогодні – це давати додаткові карти до рук агресора, який тільки й чекає на можливість розповісти, що тут у нас повно «нацистів». Щоб не дати їм цієї розкоші, ми маємо жорстко викорінити це самі.