Дорогі друзі!
Щиро дякую всім за вітання! Напевно, як і багато хто, я не дуже люблю свій день народження. Але як хтось тонко помітив, що щастя в тому, щоб тебе оточували люди, які радіють твоєму дню народження більше, ніж ти сам. Дякую моїм рідним, близьким, друзям та колегам за неймовірну підтримку, допомогу та розуміння. Це завжди важливо, а зараз – життєво необхідно. У цей жахливий воєнний рік ми стали не просто друзями і земляками, ми стали практично родичами, однією великою згуртованою родиною. Де б хто не знаходився, серце кожного сповнене любов’ю та гордістю за рідне місто.
У день народження заведено загадувати бажання. Сьогодні у нас усіх вони спільні – мир та перемога! Ми вистоїмо, подолаємо, все відбудуємо та відродимо. А сьогодні я мрію лише про одне – нехай усі будуть живі та здорові. Мрію, щоб мені особисто вдалося нагодувати та обігріти якнайбільше моїх земляків-харків’ян. Незважаючи на всі труднощі, я продовжуватиму це робити доти, доки в цій допомозі буде необхідність. Ми продовжуємо закуповувати продукти та формувати набори для мешканців Харкова. Створюємо автономні пункти обігріву, щоби харків’яни були готові пережити цю зиму й, найголовніше, зберегти свої життя. І ніщо та ніхто не можуть завадити цьому. Мрію, щоб якнайшвидше нам вдалося відродити наш Екопарк, повернути додому всіх наших вихованців, запустити нові гуманітарні проєкти та програми. Мрію, щоб, як раніше, до цього жаху війни, Екопарк наповнювала краса Балу Хризантем, звук дитячого сміху та щасливі посмішки наших гостей з усієї України. А ще мрію, щоб такі острівці живої природи з’явилися у всіх регіонах нашої країни. Вірю, що ці мрії збудуться. Так відбувається завжди, коли мрії стають планами. І чим старшим ти стаєш, тим більше переконуєшся в тому, що нічого неможливого немає. Ми досягаємо того чудового віку, коли хочеш, можеш і знаєш, як це зробити! І ми зробимо! Обов’язково! Разом!
Ще раз, друзі, дякую за теплі привітання та побажання!